Покровська церква, с.Городині.
Споруджена в 1762 році, розташована па околиці села. В церкві зберігся іконостас того періоду. Окремо від церкви поставлена невелика дзвіниця. Вона є пам'яткою республіканського значення і відповідає періоду її побудови. В 1962 році знятий з реєстрації, відновив свою діяльність в 1989 р. Настоятель свящ. Віталій Іванущенко.
Луківська церква, с.Доросині.
Побудована в XVIII ст. У 1887 (1881) році було побудовано чотириярусну дзвіницю, та проведена значний ремонт за кошти громадян. З цієї церкви походить ікона Богоматері Елеуса (кін XV - поч. XVI ст.) є архітектурною пам'яткою республіканського значення. Не припиняв діяльності. Настоятель прот. Володимир Шекель.
Свято – Петро - Павлівська церква, с.Іванівка.
Х рам побудовано у вигляді корабля в 1629 році. Деякий час церквою разом з монастирською будовою, руїни якої можна помітити і в наш час, володіли, монахи ордена бернардинів. Уніати володіли церквою ( по місцевій легенді) до 1863 року. Церква витягнута в плані по осі схід – захід . Під церквою знаходиться великий підвал. Дзвіниця чотириярусна. Даний храм є пам’яткою державного значення. Не припиняв своєї діяльності. Настоятель Петро Сковорода.
Деякий час церквою разом з монастирською будовою, руїни якої можна помітити і в наш час, володіли монахи ордена бернардинців. Довгий час ця святиня була у руках католицького ордену. Лише в 1832 році була переобладнана під православну церкву Святих правоверховних Апостолів Петра і Павла. У 1879 році були зведені дерев’яні куполи на церкві і на дзвіниці. В 1881 році церкву покрили жестю, 1891 року в храмі був встановлений іконостас і місце для хорів, також виконаний розпис. Найстарішій іконі Василія Великого, за оцінкою спеціалістів обласного краєзнавчого музею, понад 100 років.
Костел, м.Рожище.
Архітектурна пам’ятка місцевого значення III категорії. Будівництво храму припадає на 1921 р. і тривав до 1930 року, у 1931 році відбувається освячення костелу. З 1931 по 1945 р.р. проводилися богослужіння. З приходом радянських військ в м. Рожище та встановлення радянської влади у 1945 р. костел перетворено на стайню для коней, а пізніше на склад для продуктової бази. 11 квітня 1993 року відбувається освячення і відкриття відреставрованого костелу за кошти громади та спонсорської допомоги сусідньої Польщі. Настоятель ксьонз Роман Бурник.
Храм Казанської ікони Божої Матері с.Озденіж.
Пам’ятка архітектури місцевого значення ІІ категорії побудована в 1877 році, яка за легендами з’єднана підземними ходами з Луцьким замком. Це грандіозна мурована церква, яка належить до групи храмів-ротонд. Наповнений світлом інтер’єр вражає величчю, урочистістю та висотним розкриттям простору. Окрасою інтер’єру є двоярусний іконостас. Бароковий за характером оздоблення він має велику художню цінність. За архітектурно-художніми якостями церква с. Озденіж унікальна будівля, одна з найбільш яскравих культових споруд Волині, будівництво якої розпочато наприкінці ХУІІІ ст., а завершене в другій половині ХІХ ст. Не припиняв діяльності. Настоятель священник Стефан Іваничко.
Храм св.мц. Параскеви П’ятниці - Парасківська церква с.Підгірне.
Пам’ятка архітектури місцевого значення ІІІ категорії. Побудована в 1787році. Не припиняв діяльності. Настоятель свящ. Олександр Пацюк.
Стефанівська церква, с.Пожарки.
Церква збудована в 1788 році за рахунок уніатського єпископа Стефана Левицького. Ця дата підтверджується багатьма офіційними актами. Церква має в плані вигляд хреста витягнутого в напрямі схід – захід, в ній знаходиться іконостас роботи ХУІІІ століття. Даний храм є пам’яткою державного значення. Не припиняв діяльності. Настоятель священник Віталій Віннічук.
Троїцька церква, с.Рудка – Козинська.
Побудована в 1700(1786) році, ким побудована – невідомо . Дзвіниця прибудована значно пізніше. Церква має вигляд рівностороннього хреста з цегляним фундаментом, стіни дерев'яні, обшиті дошками з відливами. Не припиняв своєї діяльності. Настоятель прот. Петро Мазур. З 1977 до 1990 року настоятелем даного храму був митрополит Ніфонт.
Костел, с.Сокіл.
Архітектурна пам'ятка XX ст. місцевого значення IV категорії. Побудований 1907(1902) році на кошти польського населення з навколишніх сіл. Будівельні матеріали привозили по р. Стир і тут на його березі виросла ця католицька святиня. Величава споруда у неокласичному стилі. Зверху статуя Божої Матері. ЇЇ руки відкриті, щоб обійняти любов’ю світ. Функціонував до встановлення радянського режиму на селі. За радянського періоду там знаходилось зерносховище.
Свято – Троїцький храм. с.Сокіл.
Відомий в документах з XVI ст. У 1742 році відбулася реставрація церкви, але в 1830 вона майже повністю згоріла. Храм був повністю відбудований в 1853 році на кошти населення містечка. Є пам’яткою архітектури місцевого значення. Не припиняв своєї діяльності. Настоятель священник Василь Дудар.
Успенська церква, с.Сокіл.
Успенський храм, пам’ятка державного значення, був закладений на кошти місцевого князя Марка Сокульського і донині зберіг свій первісний вигляд. Київськими реставраторами було знайдено грамоту з датою спорудження храму 1530 – 1550(1524-1537) р.р. Навіть в документах ХІХ століття ця церква згадується як „соборна”, це є підтвердженням того, що вона в давнину була монастирським собором, і що саме в цьому храмі місцеві іноки відправляли свої найбільш урочисті богослужіння.
Церква пережила дві світові війни і була розграбована і частково зруйнована за часів радянської влади місцевими атеїстами. Знятий з реєстрації в 1960-х роках. У 2001 році відбулося освячення відреставрованого пам’ятника архітектури ХУІ ст.
У вівтарі на цегляній стіні у центрі та зліва збереглися залишки фресок. Стеля храму склепінчаста у візантійському стилі, і так звана, ренесансна кладка. У давній частині Успенської церкви зберігся первісний іконостас. Найбільш цінними в художньому відношенні є місцеві ікони та зображення архангелів Михаїла і Гавриїла на бічних входах до вівтаря. Зображення архангелів належить, безумовно, пензлю видатного художника свого часу, оскільки відзначаються професійною майстерністю і м’яким гармонійним колоритом. Настоятель священник Василь Дудар.
Михайлівська церква, м.Рожище.
Архітектурна пам’ятка місцевого значення IV категорії. Побудована 1920 році замість церкви що згоріла під час І Світової війни. Церква продовжує функціонування, є пам’яткою місцевого значення. Побудований у 1943 році на заміну старого храму, зруйнованого в 1914-17 рр., не припиняв діяльності. Настоятель прот. Петро Іваничко.
Михайлівська церква, с.Щурин.
Побудована в другій половині ХУПст., а саме 1661 (1767) року. Церква тризубна, одноглава, центральний зуб її завершується восьмигранним барабаном, над яким споруджено шатро. Біля церкви знаходиться дерев’яна двох’ярусна дзвіниця, яка була збудована значно пізніше. Михайлівський храм є пам'яткою архітектури республіканського значення. Навіть у часи так званого войовничого атеїзму тут ніколи не припинялися богослужіння. Настоятель прот. Григорій Панчук.
Архівні джерела свідчать, що у вісімдесятих роках 19 століття під церкву було підведено кам’яні фундаменти. Всіляко зміцнювали храм й у пізніші роки. Одним із підтверджень цього є дошки, якими нині суцільно обшиті соснові тесані двадцяти сантиметрової товщини бруси, з яких, власне, й зведено храм, що зберіг донині свій стародавній іконостас та ще й залишки олійно - настінного живопису.
|